Ласло Краснагоркаї народився в 1954 році в маленькому містечку Дьюпа, на південному сході Угорщини, неподалік від румунського кордону, довго жив в Німеччині, багато часу провів у Китаї, що звичайно вплинуло на його творчість, особливо на прозу.
Віддалена сільська місцевість є місцем дії його першого роману «Сатантанго», опублікованого в 1985 році, який став літературною сенсацією в Угорщині та проривною роботою автора. Серед відомих романів автора потрібно відмітити: «Меланхолія опору»(1989),  «Війна і війна»(1999), «Повернення додому барона Венкгейма»(2016), що закріпило за Ласло Краснагоркаї звання «майстра апокаліпсиса». У 2015 році Краснагоркаї став лауреатом Міжнародної Букерівської премії.
«Мені здається, саме тому, що він поєднує у собі центральноєвропейський, азійський і західноєвропейський світи, він став доволі "зручним"; лауреатом - Нобелівська премія часто обирає саме таких авторів. Ласло Краснагоркаї вже кілька років поспіль фігурував серед найімовірніших кандидатів на Нобеля – його навіть ставили в один ряд із Салманом Рушді. Торік він теж був у коротких
списках букмекерів. І ось нарешті - переміг», - пояснює вибір Нобелівської академії книжкова оглядачка - Аріна Кравченко.
Українською мовою книги Ласло Краснагоркаї поки що не видавалися, але видавництво «Комора» має намір випустити переклад «Меланхолії опору», яка була екранізована в 1998 році.
«Події роману розгортаються в угорському провінційному містечку, куди приїздить цирк із загадковою виставою, що стає каталізатором хаосу в суспільстві. Головні герої книжки намагаються по-різному протистояти гнітючим силам, які загрожують їхньому світу, завдяки чому автор досліджує людське безсилля та зникнення звичного порядку, порушуючи глибокі філософські й екзистенційні питання, наприклад, скінченності усього сущого», – йдеться в анотації.

Поділитися: