Заснування бібліотеки

Історія бібліотеки нашого університету починається із заснуванням першого у східній Європі вищого навчального закладу — Острозької слов’яно-греко-латинської академії — другої половини ХVI ст. Як висловився у 1600 р. придворний поет Василя-Костянтина Острозького Симон Пекалід, в Острозі «славиться бібліотека — достойний плід спільної праці».

Відсутні конкретні свідчення сучасників про бібліотеку, не збереглися її інвентарі, списки, тому судити про неї можна лише на підставі посередніх відомостей.

Князь Василь-Костянтин Острозький був першим фундатором бібліотеки. У її комплектуванні брали участь викладачі академії та працівники друкарні. Фонди бібліотеки налічували понад 3 тисячі книжкових одиниць. Серед них — твори авторів античного світу, середньовіччя та відродження, праці з філософії, теології, медицини, астрономії, математики, історії, природознавства, мистецтва, словесності, риторики, граматики.

Велику частину бібліотеки складали рукописні матеріали: курси лекцій, твори викладачів, студентів, матеріали з історії церкви, літописи, хроніки, полемічні твори, книги богослужбового змісту, твори отців церкви.

Так, із першої передмови до Острозької Біблії 1581 р. відомо про пошуки біблійних текстів на території Римської імперії, Німеччини, Кіпру, Греції, тур новая зеландия цена у константинопольських, сербських та болгарських монастирях. Від царя Івана IV при посередництві дипломата Михайла Гарабурди було отримано список т. зв. Геннадіївської Біблії (1499 р.). Інший список привіз від Папи Римського Григорія ХІІІ Діонісій Раллі Палеолог. У книгозбірні академії зберігалися чеське та низка польських видань Біблії, зокрема краківське католицьке (1561 р.), берестейське кальвіністське (1563 р.), несвізьке антитринітарське Симона Будного (1572 р.); лютерівські переклади «Книг повчань Сірахових» (1563 р.), «Притч Соломонових» (1535 р.); «Новий Завіт» Мартина Чеховича, «Про правдиву смерть, воскресіння і вічне життя» Павла Гжегожа.

Серед книг, що були видані в друкарні Острога та зберігалися в бібліотеці, можна назвати «Новий Завіт і Псалтир» (1580 р.), "Біблія«(1581 р.), «Хронологія» Андрія Римші (1581 р.), «Ключ царства небесного» Герасима Смотрицького (1587 р.), «Книжиця» Василія Суразького (1588 р.), «Маргарит» Іоанна Златоустого (1595 р.), «Опис на лист...отця Іпатія, Володимирського і Берестейського єпископа» Клірика Острозького (1598 р.), «Апокрисис» Христофора Філалета (1599 р.).

Тісний взаємозв’язок існував між бібліотекою академії та друкарнями Волині, Києва, Львова, Москви, Білорусі, Литви, Венеції, Праги, Польщі. У фондах бібліотеки зберігалися книги друкарні Вуковичів (Венеція), Мамоничів (Вільно), друкарні Святодухівського братства (Вільно), Києво-Печерської лаври (Київ), друкарні Тимофія Вербицького (Київ), Спиридона Соболя (Київ), друкарні Івана Федорова (Львів), Анонімної друкарні (Москва), Друкарського двору (Москва), друкарні Франциска Скорини (Прага), друкарні Федора і Гедеона Балабанів (Стрятин).

За припущеннями дослідників, до Острога перейшла бібліотека Миляновецького літературно-перекладацького гуртка після смерті його засновника Андрія Курбського (†1583 р.). Принаймні у 1586 р. у Вільнюській друкарні Мамоничів побачила світ «Кграматыка словеньска языка», отримана з «газофилакіи славного града Острога», скомпонована гуртком Курбського.

Опис фондів бібліотеки Острозької слов’яно-греко-латинської академії засвідчує високий рівень освіти, яку одержували її вихованці. Після смерті князя Василя-Костянтина Острозького (†1608) його син Януш не приділяв належної уваги академії, і вона почала занепадати. Частину книгозбірні перебрали спадкоємці князя, інша потрапила до Дубенського та Дерманського монастирів, приватних бібліотек викладачів академії, зокрема, Мелетія Смотрицького. Літургічні книги були віддані храмам Острожчини. Ще у 1616 р. Януш Острозький зберігав у Дубенському замку скриню «оправлених руських книжок» із книгозбірні батька. Гіпотеза про те, що бібліотеку академії успадкував острозький єзуїтський колегіум, як зазначає Ігор Мицько, позбавлена підстав. Частина книг, зокрема «Книжиця у десяти розділах» (1598 р.) та «Апокрисис» Христофора Філалета (1597 р.), разом із оправами з витисненим гербом князя Острозького зараз зберігаються у Національній бібліотеці ім. В. Вернадського окремим фондом.

Бібліотека Острозької слов’яно-греко-латинської академії мала світове значення не лише за змістом і складом книг, передусім вона акумулювала досвід людської думки за декілька століть і була неоціненним скарбом для культури України, фундаментом для розвитку бібліотечного, освітнього, книжного, архівного процесу в Україні, джерелом наукової , культурно-освітньої спадщини.

Відродження бібліотеки

У 1994 р. розпочалося відновлення бібліотеки, паралельно із відродженням Острозької академії, тоді ще колегіуму. Комплектування фонду розпочиналося з нуля. Стараннями Ігоря Пасічника, Михайла Потока, Леоніда Гошовського, викладацького складу академії, меценатів, приватних осіб із року в рік зростала кількість монографій, підручників, посібників, що надходили до книгозбірні. Суттєво вплинула на кількісний і якісний склад фондів передача книг Національною Парламентською бібліотекою, Національною бібліотекою України ім. В.Вернадського, Національною Академією Наук України, Науковою бібліотекою ім. М. Максимовича, Науковою бібліотекою Львівського національного університету ім. І. Франка, співпраця з Інститутом історії України НАН України, товариством «Просвіта», Державним комітетом національного телебачення та радіомовлення, з обмінно-резервними фондами провідних бібліотек вищих навчальних закладів, науковими інституціями, видавництвами, редакціями фахових періодичних видань. Серед партнерів бібліотеки — фонд «Сейбр-Світло» (США), Міжнародний фонд «Відродження», посольство США в Україні, Гете-Інститут (Київ), Французький культурний центр (Київ). Вагомим джерелом поповнення фондів є подаровані приватні книжкові зібрання: колекція книг Ігора Пасічника, Петра Кралюка, Миколи Жулинського, Миколи Ковальського, Володимира Крекотня, Дмитра Степовика, Романа Василишина, Мирона Кушніра, Михайла Колоса, Юрія Бауліна, Миколи Томенка, о. Рафаїла (Романа) Торконяка, Петра Скорупського (США), Олександра та Ірени Михалюків (США), Оксани та Ярослава Соколиків (Канада), Якова Гурського (США), Андрія Фединського (США), Джона Карка (США), Українського Історичного Товариства, Олександри Ткач (США), Костянтина Бризгуна (Канада), Валерія Полковського (Канада) та інших меценатів.

Із 2002 р. бібліотека розпочала роботи з упровадження комп’ютерних технологій. На сьогодні забезпечено комплексну комп’ютеризацію усіх виробничих циклів на основі програми АБІС Коха: комплектування, каталогізація, видача літератури; створено електронний каталог книг, повнотекстові бази даних електронних підручників, публікацій із періодичних видань, а також з’єднано швидкісним каналом доступу локальну мережу бібліотеки із загальноуніверситетською та всесвітньою мережею Інтернет.

У 2002 р. для Наукової бібліотеки було збудовано нове приміщення — круглу купольну споруду з головним входом у вигляді порталу з колонами (ідея — Ігор Пасічник, архітектор — Мирослав Чабак). У 2006 р. проект приміщення бібліотеки був удостоєний Державної премії України у галузі архітектури. Урочисте відкриття книгозбірні відбулося 22 червня 2007 р.

Сьогодні Наукова бібліотека університету — це сучасний автоматизований бібліотечно-інформаційний центр що забезпечує доступ до фондів та електронних ресурсів. Книжковий фонд налічує понад 500 тис. книг і щороку поповнюється на 10 тисяч примірників. Функціонують дві читальні зали, одна з яких носить ім’я Володимири та Романа Василишиних — меценатів бібліотеки, а також зала абонементу імені Олени та Володимира Гайдуків. Бібліотека обслуговує професорсько-викладацький склад, аспірантів, студентів, співробітників університету та читачів з інших навчальних закладів. Діють традиційні (центральний алфавітний, систематичний каталоги основних фондів, алфавітний та систематичний каталоги авторефератів дисертацій, алфавітний каталог періодичних видань, алфавітний та систематичний каталоги відділу іноземної літератури) та електронний каталог. Діє електронна доставка документів, міжбібліотечний абонемент. Традиційно Наукова бібліотека організовує книжкові виставки, відкриті перегляди літератури до знаменних та пам’ятних дат, до загальноуніверситетських заходів — Днів науки, конференцій, семінарів, презентацій. Систематично проводиться розсилка «Дайжеста нових надходжень» до академічних структурних підрозділів.

Наукова бібліотека університету, маючи власну історію, кваліфікований кадровий склад, репрезентуючи культуру українського народу, спрямовує роботу на збереження та розвиток кращих історичних традицій Національного університету «Острозька академія», є невід’ємною складовою інформаційного простору наукового, культурного, духовного, просвітницького зростання університетської освіти.