У 2026 році на державному рівні відзначається 450-ліття Острозької академії та 500-ліття з дня народження князя Василя-Костянтина Острозького. В рамках заходів присвячених цим визначним датам відбувся Міжнародний симпозіум «Fundator et Fundatio» (23-27 лютого) організований «Центром вивчення спадщини князів Острозьких». Відбулась презентація нового 8 випуску журналу «Острозька давнина» та проведені секційні засідання (онлайн зустрічі).

Відкрили захід вітальним словом – доктор психологічних наук, професор, ректор-організатор, президент НаУОА Ігор Пасічник та доктор психологічних наук, професор, ректор НаУОА Едуард Балашов. Презентував новий випуск відповідальний редактор журналу, керівник «Центру вивчення спадщини князів Острозьких НаУОА» Ігор Тесленко. Секційні засідання міжнародного симпозіуму проходили протягом неділі:  

Панель І: З Божої ласки князь Острозький (Наталя Старченко (Київ), Томаш Кемпа (Торунь), Леонід Тимошенко (Дрогобич));

Панель ІІ: Столиця князівства та її мешканці (Тарас Вихованець (Нетішин), Микола Близняк (Остріг), Петро Кулаковський (Остріг));

Панель ІІІ: Ad Fontes (Ірина Ворончук (Київ), Наталія Білоус (Київ), Ігор Мицько (Львів));

Панель ІV: Інтелектуальний світ Острога  (Серґеюc Темчінас (Вільнюс), Оксана Ніка (Київ), Наталія Бондар (Київ));

Панель V: Академія (Ігор Тесленко (Кембридж), Олег Однороженко (Вільнюс)).

З відродженням діяльності Національного університету «Острозька академія», було створено Центр вивчення спадщини князів Острозьких, що став автономною одиницею в університеті, основним завданням якого є всебічне дослідження і популяризація історії Острозького князівства XIV-XVII ст.

Одним із вагомих результатів діяльності Центру є видання наукового журналу «Острозька давнина».

Ще на початку 1990-х років історик Ігор Мицько розробив концепцію однойменної видавничої серії, яка мала охопити 23 різнотематичні томи. Проте перший випуск тоді не був пов’язаний із «Центром вивчення спадщини князів Острозьких». Через фінансові та організаційні труднощі у 1995 році у Львові побачив світ лише один том.

Видання відродили у форматі часопису після відкриття Центру в Національному університеті «Острозька академія» у 2012 році. У 2025 році вийшов уже 8-й випуск «Острозької давнини» (7-й з моменту відновлення в Острозі). Його презентація відбулася в межах Міжнародного симпозіуму «Fundator et Fundatio», що проходив 23–27 лютого 2026 року.

Журнал має свою структуру та тематичні рубрики, перший випуск містив дві рубрики – «Статті та повідомлення» і «Публікації джерел»,  вже «острозькі видання» мають більше рубрик, де висвітлюється історія «острозької спадщини», зокрема: «Князі на Острозі: постаті та ситуації», «Спадкоємці та слуги Острозького Дому», «Академія», «Ducatus Ostrogiensis», «Документи та матеріали», «Рецензії та огляди», в презентованому випуску з’являється рубрика «Історики й історіографія».

На сторінках журналу представлені дослідження науковців України, Польщі, Литви, та інші країн. Новий, презентований восьмий випуск вміщує 12 статей, написаних 15 авторами, які живуть і працюють в Україні, Польщі, Німеччині й Великій Британії.

Головним редактором видання є Ігор Пасічник, відповідальним редактором «Острозької Давнини» – Ігор Тесленко, він також є керівником «Центру дослідження спадщини кн. Острозьких». В журналі, протягом років існування  (випуск 2013 року, під редакцією центру), представлені наукові дослідження таких відомих науковців як: Ігор Мицько, Леонід Войтович, Василь Ульяновський, Ірина Ворончук, Андрій Заяць, Леонід Тимошенко, Ігор Скочиляс, Ірина Ціборовська-Римарович, Андрій Фелонюк, Олег Однореженко та багато інших.

Велику частина публікації журналу містить дослідження іноземних науковців, зокрема, це такі як: Томаш Кемп, Маріуш Махиня, Ярослав П’єтшак, Анна Пенкала-Ястшембська, Йоланта М. Маршальська, Ірена Бєньковська, Йонас Друнґілас, Серґеюc Темчінас та інші.

Значна частина публікацій належить дослідникам з Острозької академії. Це відомі науковці, краєзнавці, викладачі та випускники університету: Петро Кулаковський, Петро Кралюк, Микола Близняк, Микола Бендюк, Тарас Вихованець, Юрій Пшеничний.

В Острозькій академії особливу увагу приділяють історії роду Острозьких, міста Острога та самого університету. Наукова бібліотека ім. академіка Миколи Жулинського веде системну роботу в цьому напрямі, досліджуючи та популяризуючи відповідні матеріали. Зокрема, на сайті бібліотеки діє постійна рубрика «Острогіана», створюються тематичні бібліографічні списки, організовуються виставки та презентації. У межах щорічної науково-практичної конференції бібліотеки традиційно працює секція «Острогіана», де з доповідями виступають відомі дослідники «острозької спадщини», як-от Ігор Тесленко, Рафаїл Торконяк та Микола Бендюк.

Князі Острозькі, тогочасні діячі – М. Смотрицький, Д. Наливайко, П. Сагайдачний, Іван Федоров та багато інших відомих постатей, що були причетні до історії міста, Острозька Біблія, Острозька академія. Всі ці постаті, історичні події та спадок в XVI-XVII століттях  перетворили Остріг в культурний, просвітницький, релігійний центр України. Дослідження, що зараз ведуться силами українськими та іноземними науковцями, об’єднаними спільною метою, мають результат у діяльності «Центу дослідження спадщини кн. Острозьких» при Національному університеті «Острозька академія», виданні журналу «Острозька давнина», проведення семінарів, лекцій, симпозіумів сприяють національному усвідомленню діяльності князів Острозьких та спадщини Острога, для сучасної України.

Запрошуємо науковців, краєзнавців та всіх, хто цікавиться нашою історією, долучитися до вивчення багатої спадщини краю.

Ви можете ознайомитися з унікальними джерелами та новими науковими випусками безпосередньо у читальних залах Наукової бібліотеки ім. академіка Миколи Жулинського або скористатися ресурсами сайту.