Відкрили конференцію з вітальним словом: ректор, доктор психологічних наук, професор Балашов Едуард Михайлович, проректор з науково-педагогічної роботи Національного університету «Острозька академія», доктор філософських наук, професор Шевчук Дмитро Михайлович та канд. наук із соціальних комунікацій, заступниця генерального директора Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого, президентка ВГО Українська бібліотечна асоціація Бруй Оксана Михайлівна, модератором заходу була директор Наукової бібліотеки Цеп’юк Галина Петрівна. 

У виступах пролунали побажання плідної роботи та дискусій, було відмічено важливість бібліотеки та бібліотечної справи, необхідність трансформації та постійного пошуку нових тенденцій роботи в сучасному світі, що активно та постійно зараз змінюється. Про традиційність та нове бачення бібліотеки та еволюцію розвитку бібліотечної справи.

Перший виступ прозвучав від Чуканової Світлани Олександрівни, канд. пед. наук,  завідувача сектору Наукової бібліотеки, координатора Американської Бібліотеки ім. В. Китастого  Національного університету “Києво-Могилянська академія”, старшого викладача кафедри психології та педагогіки, Сертифікованого тренера Google for Education з доповіддю “Компетентності бібліотекарів як ключових фахівців у сприянні відкритій науці та якісному управлінні даними”, де було розглянуто сучасні компетентності бібліотекарів, необхідні для ефективної підтримки відкритої науки та впровадження принципів FAIR для наукових даних. Проаналізовано основні кластери компетентностей, розглянуто стратегії їх розвитку та представлено успішні міжнародні практики трансформації ролі бібліотекарів.

Продовжила виступ Дзира Олеся Іванівна, канд. істор. наук, завідувач відділу зарубіжної україніки Інституту книгознавства Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського, з темою “Формування фонду відділу спеціального зберігання Центральної наукової бібліотеки Академії наук УРСР” у роки брежнєвського “застою””. Тема була присвячена історії бібліотечної справи, цей період характеризувався строгим контролем цензури, яка обмежувала доступ до інформації та відбувалася ідеологічна ідеалізація, це був трагічний досвід, коли багато культурних цінностей та знань були приховані або знищувалися. Особливо це важливо усвідомлювати сьогодні, коли війна з росією продовжується і ворог руйнує нашу культуру, і знищує наші надбання на тимчасово окупованих територіях.

Виступ Руденка Олексія Валерійовича, головного спеціаліста Відділу розвитку військової символіки та геральдики Центрального управління розвитку матеріального забезпечення Міністерства оборони України, заслуженого художника України. Доцента кафедри графіки Навчально-наукового Видавничо-поліграфічного інституту Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» з темою “Формування іміджу ЗВО в контексті комунікаційних стратегій на прикладі створення брендбуку НаУ”Острозька академія”” розкрив нам про проект створення брендбуку для Академії, що був розпочатий ще 2022 році, але за ряду причин відкладений в реалізації, але його необхідно відновити в силу того, що в 2026 році університет має декілька визначних дат. Історичне підгрунтя, славні традиції в Острозі та університеті дають можливість та широке поле для розробки геральдичної системи НаУ “Острозької академії”, що, і відмітив доповідач, представивши герб університету та  інститутів, прапор, символи влади ректора, печатку, відзнаки.

Слідуючим спікером була Охріменко Ганна Валеріївна, канд. істор. наук, завідувачка кафедри інформаційно-документних комунікацій, доцентка Національного університету "Острозька академія" з темою “Генеза, стан та перспективи впровадження дисциплін бібліотечно-архівного спрямування для підготовки здобувачів вищої освіти в Національному університеті “Острозька академія””. Доповідачка проаналізувала на прикладі кафедри розвиток та еволюцію спеціальності бібліотечно-архівної справи,  навела повну статистику розвитку цієї спеціальності з початком створення в Академії спеціальності та кафедри документознавства. Наприкінці доповіді було відмічено про перспективи: оновлення освітніх програм на 2025-2026 роки; про підготовку та залучення до викладання практиків фахівців-бібліотекарів; про чітку диференціацю видів практик, що дає вже  самого початку зрозуміти студентам роль та суть роботи бібліотечних установ та архівів. Виступ сприяв новому сприйняттю проблем та їх вирішенню в такій непростій спеціальності, як бібліотечно-архівна справа.

Продовжилась конференція виступом Кралюка Петра Михайловича, з доповіддю “Нестор чи Нестер - хто написав “Повість минулих літ””, доповідь зосередилась на не одному з найважливіших документів давньоруської літератури та дискусійному питанні авторства. “Повість минулих літ” не дійшла в оригінальному варіанті, а збереглася в різних змінюваних варіантах - списках, найвідоміший з них - це Хлєбніковський список, на якому зосередився доповідач, авторство Нестора викликає дискусії, і тому, припускаються різні автори, що переписували літопис, що призводить до різних варіантів тексту та авторства. Доповідь надає змогу, певною мірою, розвіяти міф про Нестора літописця, який був навязанный нам російською та радянською історіографією.

Наступним доповідачем була Колеснікова Тетяна Олександрівна, кандидат наук із соціальних комунікацій, с.н.с., доцент, директор Наукової бібліотеки Українського державного університету науки і технологій, керівник Секції університетських бібліотек УБА з доповіддю “Відкриті освітні ресурси як прояв інновацій у вищій освіті”. Було відмічено, що бібліотеки мають перетворитися на адаптивний, дослідницький та студентоорієнтований простір, готовий до швидкозмінної цифрової ери. Інновації в освіті, це процес творення, впровадження та поширення в освітній практиці нових ідей та засобів. Доповідачка наголосила, що відкриті освітні ресурси (OER) критично важливі, особливо в наш час, також, відміченно про важливість партнерства (між бібліотекарями та викладачами, між структурними підрозділами). Не обходиться без проблем та існують певні бар’єри для прийняття відкритих освітніх ресурсів в Україні: відсутність державної політики; низька обізнаність; мотиваційний бар’єр, інфрастуктурний та мовний бар’єр. На завершення, сама ідея відкритості до нових ідей, можливостей - дозволить бібліотекам відігравати провідні ролі в впровадженні відкритих освітніх ресурсів.

Доповідач Мойсієнко Віктор Михайлович, член-кореспондент НАН України, професор кафедри української мови Житомирського державного університету імені Івана Франка виступив з доповіддю “Від церковнослов’янської мови української редакції - до української в богослужінні: роль острозького культурного осередку”, висвітлив проблему редакцій церкровнослов’янської мови на теренах Східної Європи в тому числі в Україні їх територіальні відмінності. Російські та радянські вчені відкидали все українське та замовчували той факт що український вплив був великим а то часто і вирішальним у формуванні богослужіння на мові зрозумілій для всіх. Тема важлива, наш доповідач зараз перебуває в лавах ЗСУ, і висловив переконання, що сучасна війна спричинена, в деякій мірі, російськими вченими,  які переконали і переконують у не сприйнятті українського в керівництві росії.

На завершення, доповідач Бендюк Микола Миколайович, український художник-реставратор, мистецтвознавець, краєзнавець, науковець, викладач кафедри інформаційно-документних комунікацій Національного університету "Острозька академія" виступив з темою “Інформаційно-аналітичний аналіз реєстру “Скарбцю” князів Острозьких в Дубенському замку 1616 року”. Де розглянув опис “Скарбцю”, проаналізував правдивість джерел та дав пояснення походження, історії реєструю Достатньо детально описав сам реєстр, що знаходилися в Дубенському замку за описом. 

Потрібно зазначити, що X ювілейна онлайн-конференція зібрала для участі провідних науковців та фахівців в галузі бібліотечної справи. Обговорилися сучасні тенденції та перспективи бібліотечної роботи в умовах інформаційно-комунікаційної епохи також було висвітлено історичні дослідження та інноваційні підходи у вищій освіті та культурі. Проаналізовано роль бібліотекарів, сучасні освітні ресурси та цифрові проекти. Підсумком конференції можна вважати, важливість інтеграції інновацій, історичного досвіду та сучасних технологій для розвитку бібліотечної та освітньої сфери.

В нашій конференції виділено рубрику “Острогіана”, що традиційно висвітлює історію нашого краю, як завжди були доповіді, що розширили знання в цій темі. Приємно відзначити, що кількість цих доповідей, з кожним роком зростає, що являє собою розуміння актуальності та зацікавленості нашою історією, що зараз нагально потрібно в умовах визначення національної ідентичності.