Його поезії – немов окремі монологи чи сцени в театрі абсурду на тлі цілковито реалістичних декорацій радянського способу життя, це гротескно-абсурдні видива, сюрреалістичні монтажі. Поет нерідко використовує вільний вірш, іноді підкреслено заземлений, антипоетичний, який призводить до гротеску. У збірці «Палімпсести» переважають ліричні образи, роздуми, сповіді, звертання, які становлять картину плинності буття, напруженого, нуртуючого глибокими думками і палкими емоціями. Серед тюремних творів найдорожчі його інтимні поезії, вміння знаходити для душі місце всюди.

У В.Стуса ліричний герой – то він сам, його думки, вболівання, переконання, духовні пошуки, розпачі, печалі й радощі. Тому Стусові твори такі особистісні, їх змістовим ядром є позиція митця, громадянина, патріота, сина України. Поет прагне наблизити людей до добра, справедливості, гуманізму, правди – цих уселюдських ідеалів, за якими для нього не губилися ідеї національної свідомості рідного народу.

 Запрошуємо усіх відвідати тематичну книжкову виставку, яка проходить у читальній залі Наукової бібліотеки Національного університету “Острозька академія”.