Український кінематограф започаткувався ще з кінця ХІХ століття, коли в 1893 році механік Одеського університету Йосип Тимченко раніше за Едісона майже на три місяці та більше ніж за рік раніше братів Люм’єрів сконструював кінознімальний та кінопроєкційний апарати. Кілька років потому у Харкові Альфред Федецький зазнімкував кілька короткометражних картин і 2 грудня 1896 у будівлі Харківського оперного театру (тепер обласна філармонія) провів перший в Україні публічний кіносеанс.

Справжній прорив у кіно відбувся на початку XX ст. із виходом фільмів Олександра Довженка «Звенигора», «Арсенал» та «Земля» (1928-1930). А у 1930-ті роки вперше з’явився звук у стрічках Івана Кавалерідзе «Коліївщина», «Прометей» та «Наталка Полтавка» (1933-1936). У новітній час попри всі перешкоди наше кіно продовжує не лише жити, а й підкорювати світові масштаби. Варто згадати хоча б фільми Сергія Лозниці, Мирослава Слабошпицького, Марини Вроди, Олеся Саніна, Михайла Іллєнка, Ахтема Сеітаблаєва.

У Науковій бібліотеці (сектор читальних залів) проходить тематична книжкова експозиція. Запрошуємо усіх охочих відвідати.

У публікації використано матеріали https://www.ukrinform.ua/