Дата приурочена одному з найцінніших надбань, створених і залишених нам нашими волелюбними предками - мові, бо саме вона є душею української нації, її генетичним кодом.

Ми маємо безцінний дар - одну з наймилозвучніших і найкрасивіших мов світу. Для українського народу мова завжди була одним з найцінніших скарбів. В умовах численних окупацій іноземними загарбниками, зберегти мову означало зберегти націю, зберегти нашу українську самобутність.

Це свято традиційно відзначається в день вшанування пам’яті Нестора-літописця, який був монахом Києво-Печерського монастиря (бл. 1114 р.), першим давньоруським письменником і літописцем, послідовником творців слов’янської писемності Кирила і Мефодія. Автор житій князів Бориса і Гліба, Феодосія Печерського; традиційно вважається одним із авторів «Повісті временних літ». Саме Нестор увів історію Русі в річище всесвітньої історії.

У публікації використано матеріали https://www.ukrinform.ua/