Старицький був справжнім учителем молодих українських письменників і відіграв велику роль в організації літературного і громадського життя 1890-х рр. Великий внесок зробив в українську драматургію. Почавши з інсценізацій прозових творів та переробок малосценічних п’єс, написав багато оригінальних драматичних творів, найсильніші з них соціальні драми: «Не судилось» (1881), «У темряві» (1893), «Талан» (1893). Щоб поповнити занадто обмежений тогочасний театральний репертуар, крім оригінальних п’єс використовував твори інших авторів. Так, наприклад, з творів Гоголя, крім «Різдвяної ночі», він переробив для сцени «Тараса Бульбу», «Майську ніч», «Сорочинський ярмарок». В історії української драматургії Старицький відзначається як видатний майстер гострих драматичних ситуацій і сильних характерів.
Помер у Києві 27 квітня 1904 року.

У публікації використано матеріали https://www.ukrinform.ua/ та зображення https://www.ukrlib.com.ua/