Шевченко був з кожним українцем в тюрмах, таборах і на засланні, на чужині, в еміграції. Був на Майдані і в окопах воєн, в руїнах Донецького аеропорту з нескореними кіборгами і з кожним українцем, який залишилися на окупованих агресором українських територіях.

Незважаючи на час, Шевченко ані віддаляється, ані бронзовіє. Він - апостол правди - живий! У чому криється цей феномен, ця дивна незбагненність? В живому щирому слові Тараса, що іноді звучить як струна, а іноді як гострий важкий меч. «Без Нього ... хто знає, що було б з нами!», - зазначає Богдан Лепкий.