Лев Толстой в юності хотів бути на висоті в суспільстві і як представник золотої молоді міг би собі це дозволити, але йому заважали природна сором'язливість і відсутність зовнішньої привабливості. Замість цього молодий граф виробив звичку до постійного самоаналізу. Він шукав себе на Кримській війні, звідки пішли його «Севастопольські оповідання», в Європі, в родовому маєтку «Ясна Поляна», де заснував школу для селянських детей.
Весь час писав, ніби вів щоденник своїм думкам про сенс життя, про секрет загального щастя. Він був азартним гравцем в карти, а ближче до 60 років, коли вже були написані фундаментальні романи «Війна і мир» і «Анна Кареніна», всерйоз подумував про самогубство. Все зроблено ... Навіщо жити? - питав його нещадний самоаналіз.Однак, духовна криза минула.
На рубежі XIX і XX століть Толстой був для своїх сучасників авторитетною медійною фігурою. По цей день письменник лишається тим російським автором, якого найбільш читають у світі.
Запрошуємо усіх охочих відвідати книжкову експозицію у секторі читальних залів з нагоди пам'ятної дати.