9 березня культурна спільнота згадує день народження Тараса Шевченка (1814 – 1861). Про життя і творчість поета, здається, знає практично все навіть школяр. Наукова бібліотека Острозької академії сьогодні пропонує читачам добірку цікавих фактів, пов'язаних із біографією Кобзаря.

Шевченко в топонімах

Іменем Шевченка в Україні названо 9472 вулиць, 1178 провулків, 39 площ, 25 проспектів, 24 в'їзди, 20 бульварів, 20 тупиків, 8 майданів, 7 районів у містах, 6 кварталів, 5 проїздів, два сквери, два парки, одне місто, 2 смт, 145 сіл та 9 селищ. А також в держреєстрі досі значаться два ліквідованих села.

Загалом у країні 10967 топонімів на честь поета. У Казахстані його ім’я носить Форт-Шевченка, з 1964 по 1991 рр. місто Актау мало назву Шевченко. Також назву Шевченко носять 3 села, 4 селища і 8 хуторів в Адигеї, Башкортостані, Краснодарському краї та 8 областях Російської Федерації, а ще — село у Рибницькому районі Придністров'я.

Крім того, на честь Шевченка названі морська затока в Аральському морі та вершина висотою 4 200 м. на північному схилі Великого Кавказу, в Боковому хребті. Це ім'я дали їй українські альпіністи, котрі вперше зійшли на цю вершину в 1939 р.

Рекордна кількість пам'ятників

1384 пам’ятники Кобзареві встановлено на території від Бразилії до Китаю. Це друге місце за кількістю пам’ятників одній особі. Найбільше на Землі, вважають дослідники, існує монументів Ісусу Христу. Щоправда, є версія, за якою другим за встановлених кількістю пам’ятників вважають Леніна. Але останнім часом, принаймні, в Україні їх кількість значно зменшилася.

Більшість монументів Шевченку розташовані на території України — 1256, зате майже півтори сотні є ще в 35 країнах.

Мікромініатюрний “Кобзар”

Український майстер Микола Сядристий створив найменшу у світі книжку "Кобзар", розміром трохи більше половини квадратного міліметра. Це майже у 19 разів менше від найменшої японської книги. Сторінки видання настільки тонкі, що перегортати їх можна лише кінчиком загостреного волоска. Зшито книгу павутинкою, а обкладинка зроблена з пелюстки квітки безсмертника.

Шевченко є на Меркурії

У 1973-1975 рр. автоматична станція "Марінер-10" тричі пролітала поблизу Меркурія і вперше сфотографувала його з близької відстані. Було виявлено, що поверхню планети покривають кратери різних розмірів. За правилами Міжнародного астрономічного союзу їх назвали в честь художників, музикантів, письменників і поетів. Таким чином один із 300 кратерів Меркурія отримав ім’я нашого Тараса Григоровича. Діаметр кратера Шевченка – 137 кілометрів.

Шевченко був модником

Шевченка часто зображають і уявляють у вигляді такого собі вусатого чолов’яги у баранячій шапці і свиті. Дослідники біографії митця не погоджуються з таким однобоким трактуванням його постаті. Так, справді, Шевченко був у душі демократ, і не любив надмірної пишності. Втім, під час життя у Петербурзі, коли він став модним портретистом і почав заробляти добрі гроші, поет одягався досить модно. Зокрема, у своєму щоденнику він написав про особливе задоволення від придбання гумового плаща-макінтоша, який тоді коштував 100 карбованців. Для порівняння – працюючи в археологічній комісії Шевченко заробляв 150 карбованців на рік. Навіть під час заслання поет не втратив смаку до життя – один із записів «Журналу» присвячений добрим пензлям, що прислав товариш, і гаванським сигарам. Коли Шевченка заарештували, на ньому був фрак, а він сам був чисто виголений і мав вигляд, ніби збирається на свято.

Більшість зображень Шевченка після заслання показують його в шапці і кожусі. В кінці 50-х років ХІХ століття українська діаспора Петербургу «пустила» моду на народний одяг. Багаті поміщики вважали «шиком» прогулятися столицею в кожусі. Тому такий вигляд – данина тогочасній моді.

Підготовано за матеріалами з відкритих джерел