25 лютого українська культурна спільнота відзначає 145-річний ювілей від дня народження Лесі Українки – Лариси Петрівни Косач-Квітки – української поетеси, перекладача і громадської діячки. З цієї нагоди Наукова бібліотека НаУОА запрошує відвідати виставку книг, що розпочала роботу у відділі абонементу.

В історії українського народу немає іншого імені, окрім, звичайно, Тараса Шевченка, яке б з такою безсумнівною силою прометеївської гідності, з такою майже нелюдською болісною чистотою сконцентрувало в собі всенародну думу про зневагу до обмежень і непримиренність з буденністю. Геніальна поетеса, непересічна особистість, вірний товариш, поет-геній, незламна жінка. Рядки з листа Лесі Українки до Агатангела Кримського від 14 жовтня 1911 р. якнайкраще підкреслюють ці характеристики: “...Як добре зважити, то перелому я ніколи не зазнала, хоча, запевне, еволюція була і в мене. Життя ламало тільки обстанову навколо мене (ну, і кості мої, як траплялось), а вдача моя, виробившись дуже рано, ніколи не мінялась та вже навряд чи й зміниться. Я людина еластично-уперта (таких багато між жіноцтвом), скептична розумом, фанатична почуттям, до того ж давно засвоїла собі “трагічний світогляд”, а він такий добрий для гарту. Одна моя знайома, ... людина дуже нещасливого життя – так відповідала на дивування приятелів з її одваги в прийманні всякого нещастя: “А где это написано, что я должна быть счастлива?” Хіба ж се не мудро мовлено?.. Зрештою, життя моє не було убогим, і сором було б мені плакатись на нього...”