Верховна Рада України від імені Українського народу – громадян всіх національностей, виражаючи суверенну волю народу, ..., усвідомлюючи відповідальність перед Богом, власною совістю, попередніми, нинішнім та прийдешніми поколіннями, керуючись Актом проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 року, схваленим 1 грудня 1991 року всенародним голосуванням, приймає цю Конституцію – Основний Закон України.

Преамбула Конституції України

28 червня відзначатимемо День Конституції України. У ніч із 27 на 28 червня 1996 року після 24 годин безперервної роботи о 9 годині 18 хвилин 321 голосом «за» (45 – проти, 12 – утрималося, 12 – не голосували) Верховна Рада ухвалила та ввела в дію головний закон країни: Преамбулу та 15 розділів.

Навряд, чи ще хоч якась інша галузь національного права має відповідний доленосний акт, який здійснює такий визначальний вплив на суспільство та державу, як Конституція України. Як наголошує Юрій Шемшученко, «основний Закон є не лише політико-правовою, а й ідеологічною базою всіх державотворчих процесів в Україні». Це підтверджує й новітня історія нашої країни, зокрема події, пов’язані з внесенням змін та реалізацією положень оновленої Конституції, що довели виключну значущість Закону. Конституція України, ухвалена 1996 року, змінювалася 5 разів. Від 22 лютого 2014 року чинними є положення, затверджені на п’ятій сесії ВРУ від 28 червня 1996 року зі змінами та доповненнями, внесеними 8 грудня 2004, 1 лютого 2011 та 19 вересня 2013 року.

Для детальнішого ознайомлення із проблемами конституційного права та процесу України, новинками літератури з цього напрямку запрошуємо відвідати виставку книг, що проходить у відділі абонементу Наукової бібліотеки.