Темою Берестейської унії автор почав цікавитися та вивчати ще у середині 90-х рр. минулого століття, коли широко відзначалося 400-річчя події. Протиріччя та суперечки навколо цієї теми точаться і до цих пір, прихильники та противники унії мають свої докази за і проти. Автор, вивчаючи питання звернув увагу на низку проблем, що обходилися увагою та потребували досліджень. Була розпочата робота в бібліотеках та архівах України, Білорусі, Польщі, росії, США, Франції, Великої Британії, Також пізніше додалися Ватиканський архів і рукописи, бібліотеки Лейденського університету (Нідерланди), але головний блок автентичних джерел до історії унії зберігається в архівах Санкт-Петербурга, де автору вдалося попрацювати та зробити багато копій джерел (зараз, це не можливо для українських дослідників), які поступово були введені їм до наукового вжитку.

Леонід Тимошенко, виділяє ряд актуальних подій, що робить Берестейську унію «феноменом» в українській історії та історії української церкви:
- подія належить до категорії контроверсійних, адже на соборах у Бересті у жовтні 1596 р. стався болісний розкол, який мав тривалі наслідки, що зберігаються і
сьогодні;
- ця подія в історії Центрально-Східної Європи була, мабуть, більш резонансною, ніж Люблінська унія 1569 р. (достатньо навести такий аргумент: не Люблінська, а Берестейська унія спричинила масову релігійно-публіцистичну полеміку, причому шедеврального зразка);
- історії унії присвячено сотні праць різного рівня, ювілеї унії часом викликали шалене зацікавлення (найбільше – у середині 90-х рр. минулого століття у зв’язку з 400-літтям унії);
- навіть згаданий церковний розкол обернувся з часом величезними позитивними змінами, а унійна церква з такого собі подразника перетворилась на потужний
чинник українського національного відродження, але на це потрібно було не менше двох століть часу;
- Берестейський православний собор у жовтні 1596 р. зумів зберегти українсько- білоруське православ’я, яке в часи Петра Могили досягло апогею розвитку;
- без унійного собору 1596 р. ми не мали б сучасної УГКЦ;
- Львівський псевдособор 1946 р. (якраз під ювілей 350-річчя унії sic !) денонсував Берестейський акт з’єднання церков, який православно-московитсько-більшовицькій владі не давав спокою;
- жодна інша подія в українсько-білоруській історії ранньомодерного періоду не мала таких феноменальних наслідків (можливо, за винятком Переяславської угоди 1654 р.).
В монографія надруковано текст безцінного полемічного твору Іпатія Потія про Берестейську унію (1597 р.), що вперше був введений до сюжетної канви подій. Книга також містить ілюстрації та фотографії документів, що стосуються унії.

Книга зацікавить дослідників та науковців, викладачів нашого університету та студентів. Тим паче, безпосереднім і одним з ключових учасників цих подій є князь В.-К. Острозький, неодноразово відмічається Острог, де була заснована «Острозька академія», друкарня, що став центром релігійного відродження та полемічної літератури (було видано масу релігійних пам’яток високого рівня).

З книгою можна ознайомитися в Наукові бібліотеці імені Миколи Жулинського НаУОА.

Поділитися: