Під час заходу за участі доктора історичних наук, голови Рівненської обласної організації Національної спілки краєзнавців України Андрія Жив’юка обговорили творчість та долю «літописця українського простору». Андрій Жив’юк розповів, що перед ювілеєм Самчука він презентував проєкт на ширший загал через серію постів у соціальній мережі Facebook під назвою «#20 кроків до Уласа Самчука».

Крок двадцятий

"Останній акцент на тому парадоксі, який являє собою життєва і творча доля Уласа Самчука: він завжди був у центрі подій літературного, громадського, політичного життя, завжди був «при ділі», проте рівно завжди почувався, а то й був пойменований іншим, чужим, де б то чи з ким то не було.

У сім’ї – «босяк-ледащо»,

у Польщі – «дзіч гайдамацька»,

у Львові – волиняк,

серед католиків – православний,

серед віруючих взагалі – пантеїст,

з мельниківцями – не член організації,

з бандерівцями – мельниківець,

в цілому політичному середовищі – «зміновіховець»,

у МУРі – «генерал»,

у Канаді – «жебрак»,

з вихідцями із підрадянської України – націоналіст-емігрант,

з колегами по літературному цехові – той, хто визначає вартість письменника обсягом і кількістю написаних ним книжок.

Не кажучи вже про органічну Самчукову ненависть до більшовицької влади, яка платила йому тією ж монетою.

Навіть даровані долею жінки не отримали від нього того, на що чекали – світової слави і банківського конта. Не мав він і дітей.

Нинішні «пристрасті» навколо Самчука мало чим різняться від прижиттєвих. Його твори сягають мільйонних тиражів та пієтету, з іншого боку – упередження, ігнорування, негація.

Можливо, то є приречення митця?

А може в цьому самі ми, наша суть, наш код, ключ до нашого українського кросворду?" - зазначив Андрій Жив’юк та додав, що практично вся Україна була відображена в творчості Самчука в різні періоди ХХ століття.

Він подякував Острозькій академії за запрошення та можливість обговорити творчість цього письменника з університетською аудиторією.