Головна » Бібліотека » Бібліотека рекомендує » Шість днів творення світу (синтез релігійних і наукових концепцій)

Шість днів творення світу (синтез релігійних і наукових концепцій)

20.03.2013

Шість днів творення світу (синтез релігійних і наукових концепцій)

Сьогодні ми рекомендуємо монографію Ярослави Бондарчук «Шість днів творення світу (синтез релігійних і наукових концепцій)». Головне завдання цієї книги – довести що християнам не потрібно робити вибір між вірою в Бога та сучасними знаннями, вони можуть притримуватись і того, і іншого. Зближення науки та релігії, яке особливо чітко виявляється у наш час, призводить до створення інтегрованого науково-релігійного світогляду. Релігії потрібна наука, а науці потрібна віра, як права рука потрібна лівій, а невміння працювати обома руками не треба вважати особливою перевагою. Принцип взаємодії двох одкровень (науки і релігії) був проголошений ще першими християнськими апологетами, розвинутий у творах В. Соловйова, С. Булгакова, Т. де Шардена. Особливо вагомий внесок у подолання ізольованості релігії та науки зробили американський вчений, професор карлтонівського коледжу Ієн Грем Барбур («Релігія і наука: історія і сучасність») та англійський математик, фізик, богослов, філософ і священик Джон Полкінхорн, який написав 26 книг про зв’язок між науковою та релігійною картиною всесвіту («Віра очима фізика» та ін.).

Історично склалося, що найбільш суттєві суперечності між релігією та наукою виникали по проблемам походження світу та людини. Тому у монографії проаналізовано три категорії теорій, що стосуються вирішення цього комплексу проблем, а саме: 1) теорії природного еволюціонізму, які відстоюють саморозвиток всесвіту протягом мільярдів років; 2) теорії Креаціонізму Молодої Землі, які відстоюють створення світу Господом за шість календарних днів 6-10 тисяч років тому; 3) теорії Креаціонізму Старої Землі, яку називають ще креаціонізмом поступового творення або еволюційним креаціонізмом. Цей напрямок є найбільш перспективним. Креаціонізм Старої Землі доводить, що всесвіт створювався творчо-енергетично-інформаційною надприродною субстанцією, надсвітовим Розумом – Господом протягом мільярдів років, не заперечує ніяких фактів, які стосуються еволюції, вважаючи еволюцію розгортанням (творенням всесвіту Богом). Таким чином, Креаціонізм Старої Землі сумісний і з Біблією, і з науковими даними. Слово «день» (давньоєврейською «йом») трактується не як доба у 24 години а як проміжок часу, який міг тривати мільйони і мільярди років. Довга тривалість еволюції всесвіту не заперечує існування Творця, як це думають прибічники природного еволюціонізму, і не заперечує всемогутності Творця, як це думають прибічники Креаціонізму Молодої землі. Так, Господь всемогутній і міг би створити всесвіт за одну мить, але оскільки Він хотів, щоб всесвіт розвивався у часі, Він і творив його в часі, поступово. Заперечуючи еволюцію як саморозвиток всесвіту, Церква не заперечує еволюції як поступове творення всесвіту Богом. У випадку відділення ідеї еволюції від атеїстичного трактування, вона підтримується у працях багатьох сучасних богословів: Андрія Ромашко, Андрія Кураєва, Олексія Осипова. Останній, зокрема, писав: «Для богослів’я принципово допустимі і креаційна і еволюційна модель створення світу при умові, що в обох випадках законодавцем і будівничим світу є Бог». Хоча полеміка між креаціонізмом Старої Землі та креаціонізмом Молодої Землі продовжується, вища ієрархія Православної і Католицької Церков офіційно підтримує креаціонізм Старої Землі.

Також, шляхом співвіднесення опису днів творення в Біблії з даними науки, що стосуються становлення космосу, виникнення рослинного і тваринного світу і людини, визначено на які проміжки земного часу припадав кожний з шести днів творення світу, доведено, що незважаючи на метафоричний стиль опису днів творення, представлені у Біблії події відповідають в основному природничо-історичній картині створення світу.

Бондарчук Я. В. Шість днів творення світу (синтез релігійних та наукових концепцій): [монографія] / Я. В. Бондарчук. – Острог: ІГСУ, Видавництво Національного університету “Острозька академія”, 2013. – 152 с. (Серія «Медіа-текст в системі культури». Випуск 1).